- покурювати
- —————————————————————————————поку́рюватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
покурювати — юю, юєш, недок., перех. і без додатка. Тягти дим з цигарки, люльки і т. ін., не поспішаючи або час від часу … Український тлумачний словник
покурювання — я, с. Дія за знач. покурювати … Український тлумачний словник
розкурювати — юю, юєш, недок., розкури/ти, курю/, ку/риш, док., перех. 1) Затягуючись, викликати або підтримувати горіння (цигарки, люльки і т. ін.). || Запалювати, припалювати (цигарку, люльку і т. ін.) для куріння; прикурювати. 2) перев. недок. Проводити час … Український тлумачний словник
курити — I (що й без додатка цигарку, сиґару тощо), палити (зазв. люльку), смалити; кадити (чим і без додатка), дими[і]ти (чим і без додатка); покурювати, розкурювати, попахкувати (проводити час за курінням) II (роблячи що н., здіймати куряву, пил;… … Словник синонімів української мови